Тема досвіду: «Виховання і розвиток життєвокомпетентної творчої особистості засобами хореографії»

Сучасні діти живуть у пришвидшеному, стрімкому режимі та енергійному ритмі життя. Вони не приймають авторитарного тону й тиску, оскільки волелюбні й незалежні, мають креативне мислення, власну точку зору, цікавий погляд на речі, а понад усе їх захоплює творча діяльність, зокрема й хореографічна, тож і навчати хореографії дітей слід по-іншому, по-новому...

Вивчення хореографії, як і інших видів мистецтва, допомагає розвинути ті сторони особистісного потенціалу дитини, на які зміст інших предметів має обмежений вплив: уява, активне творче мислення, здатність розглядати явища життя з різних позицій. Танець розвиває естетичний смак, виховує почуття, і, на відміну від інших мистецтв, впливає також на фізичний розвиток дитини.

Завдання, яке стоїть перед сучасними педагогами, керівниками дитячих творчих колективів полягає в пошуку і використанні спеціальних методик, які дозволяють підійти до питання розвитку дітей більш продуктивно.

Працюючи керівником гуртка більше 20 років маю життєве кредо і план дій як педагога: «Дати кожній дитині відчути радість успіху».

Спираючись на досягнення педагогічної науки, використовуючи методи народної педагогіки, я шукаю нові підходи у навчанні та вихованні, які відповідали б потребам розвитку творчої особистості, були б спрямовані на досягнення творчих і культурно-національних цінностей.

Особливістю сучасної системи освіти є необхідність переорієнтації процесу навчання на розвиток особистості. Створення й використання високих технологій, підвищення рівня інтелектуального розвитку нації вимагають зміщення пріоритетів у напрямку реформування освіти із суто інформаційного підходу до навчання на компетентнісний. Мобільність, поінформованість, критичність і творче мислення, більша мотивація до самонавчання та саморозвитку повинні стати основними характеристиками сучасної всебічно розвиненої особистості. Тому моя система роботи спрямована на вирішення проблеми: «Виховання і розвиток життєвокомпетентної творчої особистості засобами хореографії». Працюючи над цією проблемою, визначила головні завдання:

- дати можливість дітям всебічно розвинути свої задатки і здібності; естетично та духовно виховуватися, використовуючи етичні особливості танцю;

- навчити танцювального етикету та сформувати вміння переносити культуру поведінки і спілкування в танці на міжособистісні відносини в повсякденному житті.

Заняття намагаюсь організувати так щоб дітям було цікаво. Вважаю, що при проведенні гурткової роботи основними ворогами є сухість, монотонність, формалізм. І тому завжди шукаю шляхи, щоб викликати у дітей живий інтерес до виконання завдання, «запалити» їх до творчої праці. Оскільки процес навчання дітей в гуртку має відбуватися на позитивному емоційному тлі, в психологічно комфортних, ситуативно адекватних для дітей умовах.

Моє завдання – не дати згаснути творчому інтересу дитини, всіляко його розвивати і зміцнювати. Тому для того, щоб зацікавити дітей, я постійно використовую інноваційні технології.

При вивченні рухів практикую підібрати такі завдання, зміст і образи яких активізують думку, викликають у дітей ряд почуттів, пов'язаних з роботою уяви, якістю сприйняття, уваги, фантазії і т. ін., що в свою чергу викликають естетичні переживання і, отже, включають емоційну сферу. Без комплексного навчання, що залучає найбільшу кількість почуттів, виховання буде беззмістовним, формальним, пригасить емоційну сферу дитини. Тому матеріал, навіть його окремі елементи, намагаюся подавати в ігровій формі, бо прагнення до навчання, відповідної роботи у дітей, особливо дошкільнят, поєднується з прагненням до гри.

На заняттях гуртка використовую різноманітні методи навчання (інформаційно-рецептивні, евристичний, дослідницький, репродуктивний), частіше всього поєднуючи їх. В роботі намагаюся домогтися, щоб, вивчаючи рух, діти творчо висловлювали свої почуття, пояснювали один одному, як його треба виконувати. Це веде до чіткішого уявлення образу руху, що, в свою чергу, впливає на розвиток фантазії, яка допомагає дитині глибше розкрити свій духовний світ.

Музика є одним із найсильніших засобів виховання. Коли дитина слухає її, у неї, незалежно від бажання і свідомості, виникають певні думки, почуття, образи; збагачується емоційна сфера, яка впливає на якість виконання рухів. Музика допомагає формувати осанку, координацію, знімає втому. Високої культури рухів, на що й спрямовані заняття з хореографії, не можна досягти без відповідного щодо якості музичного матеріалу.

Добирати музику намагаюся з класичних і сучасних творів вітчизняної і зарубіжної музики, а також народної у професійній обробці. За своїм змістом ці твори повинні відповідати внутрішньому світові дитини, відповідати характеру рухів і розвиткові образів.

Любов до мистецтва спонукає дітей цікавитись різними напрямками хореографії. Саме тому пріоритетним у творчому процесі вважаю бажання самих дітей, адже вони розуміють і відчувають значно більше,ніж ми звикли розуміти. Таким чином були створенні такі хореографічні композиції: "Танец в белом",/Files/images/IMG_1657.JPG"Купальский",/Files/images/IMG_7976.JPG "Живи танцюючи".

Методика перебуває в постійному розвитку, змінах, збагачується новими методами і прийомами відповідно до вимог часу. Постійно стежу за змінами в методиці та її розвитком, оскільки застосовування шаблонних, застарілих прийомів може призвести до того, що у дитини буде знищено творчу основу її інтелектуального розвитку.

Велику увагу приділяю дітям на початковому рівні навчання, де педагогам не можна припускатися професійних помилок, не поспішаю вивчити з вихованцями увесь екзерсис. Спокійно, тривалий час працюємо над постановкою корпуса, голови, над позиціями ніг, рук, розтяжками, партерною гімнастикою, паралельно вивчаємо класичний екзерсис, прагнучи чіткого, осмисленого, грамотного виконання вправ, пояснюючи кожен нюанс певного руху в доступній для дітей формі. /Files/images/DSC08584б.jpg/Files/images/DSC08586р.jpg

На основному рівні поряд з класичним починаємо вивчати народний екзерсис. Вивчені елементи вихованці виконують у швидшому темпі та комбінують їх з іншими рухами. Народні елементи ускладнюються і складаються у великі танцювальні етюди.

/Files/images/DSC07652.JPG

На вищому рівні збільшується кількість занять та тривалість їх проведення. Для вихованців цього рівня головним є навантаження в організації та участь у концертній діяльності.

/Files/images/IMG_7916.JPG/Files/images/DSCN4113.JPG

Одним із важливих завдань, яке ставлю перед собою, є широке залучення батьків до співпраці з колективом, до активної участі у житті позашкільного закладу та гуртка. Протягом навчального року дієвим є механізм взаємодії «Гурток - Діти - Батьки», який включає: концертні програми та заходи, конкурси-фестивалі, відкриті заняття.

Суттєво важливою є також допомога батьків, які підтримують талант дитини протягом усього навчання. З недавнього часу у практику роботи ввійшла підготовка спільного концертного номеру до річного творчого звіту дітей зі своїми батьками і, навіть, бабусями та дідусями.

/Files/images/IMG_7992.JPG

При цьому, творчий потенціал батьків, який вони проявляють при підготовці номеру, стимулює і надихає дітей до позитивної мотивації та підвищення ефективності занять.

У гуртку намагаюся створити сприятливу атмосферу для розкриття творчих можливостей дітей та підлітків, їх подальшого навчання у вищих навчальних закладах. Сьогодні успішно продовжують своє навчання і працюють за обраним фахом 6 випускників колективу, а деякі з них працюють у професійних творчих хореографічних колективах в Україні та за її межами. Випускники завжди бажані гості колективу. Вони не лише відвідують практичні заняття і беруть участь в концертах, а й проводять майстер-класи для молодших вихованців.

Результатом моєї роботи вважаю те, що з маленької дитини, ще фізично не розвинутої, виростає струнка, красива і гармонійно розвинута особистість, яка володіє своїм тілом, розуміє музику, має чудовий художній смак. Щиро радію, що у становленні й вихованні наших дітей як особистостей є і моя частинка праці й життя.

Кiлькiсть переглядiв: 482

Коментарi